Уже 22 грудня у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків відбудеться презентація неймовірно цікавої та пізнавальної виставки відомого українського митця Володимира Патика «Національна ідентичність. Живопис».
Місце: Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків (м. Луцьк, вул. Карбишева,1). Відкриття о 17.00. Вхід вільний (маска+дистанція).
Володимир Патик – один з найвидатніших митців в українському малярстві другої половини ХХ століття, яскравий представник галицької школи живопису.
Народився 9 жовтня 1926, с. Чорний Острів, Бібрський повіт, Львівське воєводство, Польща — помер 28 серпня 2016, м. Львів, Україна. — український живописець, пейзажист, майстер натюрморту. Член Спілки Художників України з 1958 року, Заслужений художник України (1996), лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка (1999), Народний художник України (2006). Почесний громадянин Львова.
Володимир Патик об’їздив майже всю Україну, бував у Карпатах, далеко на Півночі Росії, в Мурманську, малював у Прибалтиці, Сибіру, Середній Азії — і всюди митця захоплювала краса природи, люди та їхні заняття. Таким чином вироблялася власна живописна манера Патика, його особливий, темпераментний почерк.
Митець вдається до контрастів червоного й зеленого, оранжево-жовтого і синьо-фіолетового, червоного й білого, до різноманітних технічних засобів — мозаїки, фрески, найбільше — до олійного живопису, пастелі, різних графічних засобів.
З 1990-х головну формотворчу роль у мистецькій манері майстра відіграє чистий колір, що підвищує емоційну активність картини і підкреслює декоративне вирішення композицій. Володимирові Патику близькі українська ікона і тосканські примітиви, равенські мозаїки і живописці італійського Проторенесансу.
У 1996 році Володимиру Йосиповичу було присвоєно почесне звання Заслуженого художника України, а у 1999 році присуджено Шевченківську премію за серію робіт «Земля Шевченка» і твори останніх років.
У 2006 році, своє 80-тиліття, художник відзначив у Національному музеї під час експонування власної виставки.
Живопис написаний в 2008 році був для митця головнішим. Адже за словами автора: «За моє творче життя вимальовано 500—600 кг фарби, замальовано 1875 м полотна і зрисовано 1,5 тонни паперу… І зараз я живу з повним відчуттям смаку до праці, до життя, до кохання, з незаземленими мріями…і не визнаю паспортного віку».
