Дедалі частіше можна побачити на подвір’ях рослини, які рясно цвітуть майже упродовж усього літа. Однією з таких є клематиси. Вони буйно квітнуть, швидко ростуть і допомагають по-королівському прикрасити непривабливі об’єкти на ділянці. Два кущі віком чотири-п’ять років легко утворюють шестиметрову стіну заввишки 2–2,5 м!
Клематиси – світлолюбні: якщо світла недостатньо, цвістимуть погано або й зовсім не зацвітуть. Це треба врахувати, якщо садитимете кілька рослин: відстань між кущами має бути не менш як 1 м. Не варто садити клематиси у вітряних місцях та у низинах (не зносить застоювання води). При цьому рослина, особливо під час цвітіння, потребує багато вологи, тому її треба поливати.
На одному місці клематиси можуть рости понад 20 років. Тому треба добре продумати, де їх садити. Викопати яму розміром не менш як 60х60х60 см. Викопаний ґрунт змішати 2–3 відрами перегною або компосту, додати по відру торфу і піску, по 200 г мінерального добрива і попелу, 150–200 г вапна або крейди. Якщо ґрунт на ділянці вологий, щільний або глинистий, на дно ями треба насипати 10–15 см щебеню, битої цегли або великозернистого піску.
Рослину треба садити із заглибленням (це важливо для цвітіння!), добре розправивши коріння. Найкращий час для садіння клематисів – кінець серпня – вересень (після садіння треба обрізати рослину, залишивши невисокі пеньочки), можна посадити навесні (вкінці квітня – травні). Рослини в контейнерах можна садити коли завгодно. Так само обрізати клематиси треба восени, залишаючи 15–20 см, засипавши сухим листям і накривши картоном.
Щойно посадили рослину, треба зробити для неї добру опору. Вона має велике значення для нормального розвитку, рясного і тривалого цвітіння. Опора має бути не тільки практичною і зручною для рослини, але й красивою. Це можуть бути:
- металеві або дерев’яні решітки, перголи або шпалери;
- сильно натягнута сітка з капронової мотузки з вічками 15х15 см;
- арки, перголи та циліндри (рослини садять всередину) з металевої сітки.
- за допомогою роз’ємної сітки-циліндра можна озеленити бетонні стовпи і стовбури дерев.
- опорою часто служать кущі жасмину, форзиції. Ліани чіпляються за них, піднімаються вгору, вільно звисають, і в другій половині літа куші ховаються під гірляндами квітів.
