
«Я ніколи не пробачу йому, бо він нас відпустив», – про біль сім’ї, яку розлучила війна
Потрібно було вивозити дітей, потрібно було рятуватися і чекати безпечних часів, коли можна буде повернутися. Беззаперечно, безперечно правильно. Спочатку до кінця літа, а потім до кінця навчального року, а потім іще рік («сама розумієш»), а потім іще один («ти ж бачиш, що робиться»)…