Отже, найголовніше, щоб:

• Петуніям вистачало ґрунту. Його має бути достатньо – тобто не менше п’яти, а то й восьми літрів землі для кожної квітки. Інакше розсада буде слабкою і не зможе повноцінно і якісно цвісти.
• Щоб у ґрунті був гідрогель. Цей копійчаний рятівник дуже добре утримує вологу і оберігає рослину від пересихання.
• У кашпо після висадки в нього розсади було додано довгограюче добриво. Наприклад курячий перегній в гранулах, який можна покласти від душі -у два шари, проклавши між ними ще шар ґрунту. А в верхній шар ґрунту можна додати звичайнісіньке комплексне добриво – воно буде живити коріння квітів, перебуваючи безпосередньо біля них.

Дотримання цих правил забезпечує достатнє харчування кореням рослини і добрий запас вологи для них. Якщо їх проігнорувати, квіти будуть млявими і непривабливими.

І ще дещо – розсада не повинна цвісти, для цього доведеться обривати всі квітконоси на ній. Тому що всі сили петунії підуть на цвітіння, а воно в цей період ще передчасне. Спочатку, поки петунія росте, їй потрібно набратися соків і зміцніти, набрати так звану зелену масу. І вже тоді, будучи в силах цвісти повноцінно, висаджена і підросла розсада зможе порадувати рясним цвітінням.

Якщо дотримати перерахованих правил, петунія у вас буде цвісти довго і якісно, а головне її навіть не доведеться знову і знову годувати.