Здоров'я та краса Консультація лікаря

Якщо у вас – демодекоз

Людина, яка захворіла на демодекоз, скаржиться на почервоніння повік, постійний свербіж повік і брів, має пінисте виділення в кутиках очей протягом дня.

Цього паразита годі розгледіти неозброєним оком. Власне, він найбільше полюбляє оселятися на повіках, зокрема влітку й навесні. Вивести його буває дуже не просто. Про страхи демодекозу та ефективну лікувальну «війну» супроти міні-паразита розмовляємо із лікарем-офтальмологом Тетяною Купріянець.

Демодекоз – паразитарне захворювання шкіри та її придатків, викликане акариформними кліщами, може підхопити житель будь-якої країни світу, – каже Тетяна Володимирівна. – Недуга має хронічний перебіг. Її важко лікувати. Для неї  характерні часті рецидиви. Людина, яка захворіла на демодекоз, скаржиться на почервоніння повік, постійний свербіж повік і брів, має пінисте виділення в кутиках очей протягом дня. На повіках між віями утворюються лусочки та кірочки сірого кольору, вивідні протоки залоз розширені. Якщо натиснути на повіки, промасажувати їх, то з них виділиться густий, як мед, уміст. По війковому краю утворюються дрібні гнійники. Демодекоз шкіри обличчя виявляється почервонінням шкіри, розширенням поверхневих судин, дрібними пухирцями, лущенням. Часто пацієнти через спричинені демодекозом косметологічні та клінічні ознаки починають страшенно переживати і, як результат, мають невротичні розлади…

– І де ці невидимки влаштовують собі «домівку»?

– Вони живуть у вивідних протоках сальних залоз та у волосяних мішечках людей і деяких тварин (зокрема домашніх). Якщо вивідні протоки закриваються, кліщі в них починають посилено розмножуватися й відтак ускладнюють запальний процес, спричиняють з’яву вугрів та дрібних абсцесів.

– Щиро кажучи, годі уявити, як це невидиме оку створіння може ще й харчуватися!

– О, це дуже цікавий процес. Спочатку кліщ проникає в тканину, якою харчується, за допомогою свого колючо-смоктального апарату. Але найгірше, що паразит впорскує у ці тканини секрет своїх слинних залоз, на які в людини при демодекозі можуть виникати алергічні реакції.

– Чи правда, що вони найбільш активні теплої пори року?

– Саме так, кліщі обох видів мають певну сезонність і на повіках, як і на інших ділянках шкіри, найчастіше виявляються теплої пори року. За температури, нижчій від +14 °С, кліщі переходять у стан заціпеніння, а за температури +30–40 °С вони стають максимально активними. Тому загострення демодекозу найчастіше відбувається навесні та влітку.
Часто хворі скаржаться на дискомфортні прояви на повіках наступного дня після того, як приймуть дуже гарячу ванну, побувають у бані чи сауні, постоять багато часу біля гарячої плити на кухні.  А взимку такі прояви бувають рідше, кількість самок зовсім не значна – 7–8 штук. Окрім того, цим кліщам також властиве пересування на шкірі – 8–16 мм за годину. Їхній життєвий цикл розвитку триває 15 днів.

– Як же їх виявити?

– Для того, аби виявити кліщ, проводять мікроскопію зіскобів зі шкіри, кон’юнктиви, а також досліджують вії у їхній фолікулі (волосяному мішку). Для обстеження беруть 16 вій – по 4 вії з кожної повіки обох очей. Так, 1–2 кліщі на шістнадцять вій вважається за норму, тож лікувати не потрібно, а ось 3–4 й більше – уже патологія.
Загалом, за умови міцного імунітету між кліщем і «хазяїном» складається стабільна рівновага, – клінічно її розцінюють як безсимптомне носійство.

– Мабуть, вивести цих загадкових «мешканців» не так уже й просто?

– Ви маєте рацію: лікування демодекозу повік є доволі тривалим і складним – до 4–6 тижнів. Але ефективним може бути лише за умов, якщо ви ретельно дотримуєтеся особистої гігієни. Бажано не користуватися подушками з пір’ям, які ви, наприклад, давно отримали в спадок від бабусі й жодного разу не міняли, не перетрушували. Ліпше взагалі користуватися подушками з іншим наповнювачем. Окрім консультацій окуліста, треба пройти одночасний курс лікування демодекозу обличчя і в дерматолога. Для того, аби стимулювати вихід кліщів із війкових фолікулів, спеціалісти проводять масаж зовнішнього ребра повіки тупим скальпелем або скляною паличкою. Мазі, які призначив окуліст і дерматолог, завдяки в’язкій структурі, утруднюють пересування й розмноження кліщів. У разі приєднання вторинної інфекції, потрібна місцева антибактеріальна та симптоматична терапія. Важливо дотримуватися раціональної дієти і, повторю, – дезінфікувати рушники та постільну білизну.

Кліщ демодекс виявили 1842-го в людини, а через два роки – у тварин. Є 143 види демодикозних кліщів, але тільки два підвиди паразитують на людині. Збудниками очного демодекозу є акариформні кліщі – так званий Demodex falliculorum (фолікулярний) i Demodex brevis (короткий). Прикметно, що обидва кліщі паразитують лише на шкірі обличчя, переважно в ділянці носо-губних складок, на підборідді, повіках та вушних раковинах. Фолікулярний демодекс живе в порожнині волосяного фолікула. Увага, в одному фолікулі може жити 25 кліщів! Живиться цей підвид вмістом порожнини фолікула і цитоплазмою епітеліальних клітин. А от короткий демодекс живе в сальних залозах та залозах хряща повіки, а також в протоках цих залоз. Харчується вмістом клітин і протоків сальних залоз, а також залоз хряща. Покинути обжиту «нішу» кліщі можуть лише задля спаровування.