Город Поради

Викопали або купили? Тепер збережіть до наступного врожаю

Гаряча картопляна пора – у розпалі. І викопати або купити картоплю про запас – це ще не все. Тепер треба правильно підготувати її до зимування і зберігати. Як? Читайте поради старого поліщука.

Правило № 1

Після того як картоплю викопано або куплено й привезено додому, маєте висипати її просто посеред двору на брезент чи фанеру й гарненько просушити на сонечку (якщо погода ясна, то приблизно дві години). Продавці цього могли не зробити, тому вам не завадить Це сприяє кращому опробковінню шкірки й запобігає ураженню бульб хвороби.

Правило № 2

Урожай мусите ретельно посортувати на насіннєвий, продовольчий для зберігання і продовольчий для негайної реалізації (бульби, попсовані шкідниками, з ознаками хвороб, дрібні, порізані).

Правило № 3

Здорові великі бульби, що їх відібрали для зберігання, певний час треба потримати у прохолодному місці (до заморозків), щоб перед закладанням у сховище вони обсохли й трохи остудилися. Цей період зберігання картоплі називається лікувальним. Бульбу не варто охолоджувати швидко, тому що в ній можуть відбутися небажані зміни: такі плоди під час варіння темніють. Швидко остуджують лише картоплю, уражену фітофторозом. Але перед закладанням у сховок і її треба добре просушити.

Правило № 4

Насіннєву картоплю озеленюють на сонці (у дощову погоду під навісом). Цей процес триває 10–12 діб, бульби періодично перевертають. Такі коренеполоди зберігають окремо від продовольчої та кормової картоплі. У лікувальний період насіннєву тримають при вищій температурі (+10…+12°С), ніж під час основного зимового зберігання (+2…+4°С). Такі бульби зберігають у засіку насипом.

Один із давніх способів зберігання картоплі

На високому сухому піщаному місці потрібно позначити коло 4,5 метра в діаметрі, викопати з нього ґрунт завглибшки 35 см. Усередину помістити душник з нещільно збитих трьох дощок для виходу повітря з картоплі, яку насипають навколо нього купою заввишки приблизно 1,5 м. Потім бульбу прикривають тонким шаром соломи, щоб до неї не торкалася земля. Поверх насипають викопану з ями землю. Якщо кагат розташовано на не досить високому місці, де б вода витікала природним чином, навколо потрібно викопати невеличкий рів для стоку.
Коли ґрунт трохи підмерзне, купу треба накрити гноєм, перемішаний із соломою. Під час сильних морозів отвір душника варто прикрити солом’яним снопом. Під такою парасолькою бульба зберігається до нового врожаю.

Щоб картопля залишалася свіжою до весни, восени її треба… обварити

Головна причина великих втрат картоплі під час зберігання – враження бульб фітофторою, бактеріозами та грибками, спори яких сховалися на шкірці. Є простий спосіб знищити збудників хвороб. Плоди, що мають тривалий час зберігатися, старанно миють, кладуть у сітки або кошики й опускають на чотири секунди в окріп. Вийнявши картоплю, швидко розстеляють її в один шар і просушують на відкритому повітрі. Таке ошпарювання відіграє подвійну роль: повністю вбиває спори грибкових хвороб і зменшує проростання бульби. Тому вона не псується до нового врожаю, залишаючись пружною, соковитою, не загниває і не пліснявіє.

Картопля у земляному глечику

Дуже добре плоди зберігаються в глечикоподібному льосі. Щоб зробити його, потрібно на поверхні землі позначити коло з радіусом у півметра й копати вглиб, поступово розширюючи яму донизу в формі глечика. У нижній частині вона мусить мати 2–2,5 метра в діаметрі, у верхній – 1 м. Горловину «глечика» для захисту від талих вод доцільно обмазати глиною, зверху закрити кришкою під кутом, наприклад, шматками руберойду або плівки, щоб дощ не затікав у сховище. Зверху кришку можна вкрити бадиллям та прикидати шаром ґрунту. Не забудьте й про душник.
Засипати картоплю в «глечик» треба так: прив’язати до відра дві мотузки – одну до дужки, іншу до денця. Опустивши відро з бульбою в льох, назад його виймають за мотузку, що прикріплена до дна. Картопля при цьому не б’ється. Копають «глечики» завглибшки трохи меншу за людський зріст. Верхній шар бульби має приблизно на півметра не доходити до поверхні землі. На картоплю кладуть солому.

Повчання від старого поліщука

Хуторянин з Волині дід Андрій радить закопувати бульбу так:

– Спочатку викопую неглибоку ямку приблизно два на два метри. На дні розкидаю гілочки полину (це для того, щоб картоплю не пошкодили гризуни, – вони бояться полинового запаху). Відтак обставляю ямку снопами соломи. Тільки вона має бути не з-під комбайна, а вижата вручну – серпом! Тепер можна насипати бульбу. Зазвичай, я викопую окремі ямки на насіннєву та продовольчу. Далі солому треба попригинати так, щоб вона вкрила картоплю, і присипати землею. Можна закопувати. Але не поспішайте вкривати кагат, бо якщо ще не достатньо холодно, бульба або спариться, або попроростає, а ви з неї користі не матимете. Вкривати на зиму ямки з картоплею найкраще тоді, коли від перших заморозків поверхня ґрунту вкриється кіркою. Для цього найліпше підходить листя. Зверху можна покласти листок шиферу.