Здоров'я та краса Краса

Намисто і прикраси з перлами: що символізують і від чого захищають

Намисто і прикраси з натуральними перлами завжди у моді. Вони пасують жінкам будь-якого віку й вдало доповнюють як вечірнє вбрання, так і повсякденне. Але є певні речі, які варто знати про перли.

Перлина – талісман самовпевнених та фанатичних людей. Вона може бути білою, блідо-рожевою та блідо-блакитною, зеленуватою, жовтою, червоною, блакитною і навіть чорною!

Перлина утворюється в черепашках деяких морських і прісноводних молюсків. За 12 років вона виростає до розмірів горошини, а щоб досягла діаметра восьми міліметрів, треба не менш як 30–40 років. До речі, ціна на неї залежить від її розміру.

У деяких народів перлини вважали сльозами богині кохання, в Єгипті – уособленням місяця (недарма статуї богинь місяця Імтар, пізніше Афродіту і Венеру завжди прикрашали перлини). А от у Китаї перлини рятували від запалень.

Люди вірили у зв’язок зовнішнього вигляду перлин зі здоров’ям власника. Приміром, якщо перлина хворіла та вмирала, то така ж доля чекала і на її власника.

З перлами пов’язано безліч вірувань. У Римській імперії перлини вважали символом влади і мудрості, для жінок цей камінь був уособленням щастя і солодких сновидінь. Індійці використовували перли як талісмани.

Ще не так давно перлини добували тільки з низьких глибин теплих морів, а професія ловця перлів вважали вельми небезпечною. Нині перли вирощують здебільшого на спеціальних плантаціях. Натуральні перлини добувають в Індії, на Цейлоні, Таїті, в Ірані й на Червоному морі.

Кілька слів щодо несправжніх перлів. Коли хтось із вас має брошки, намиста з перлів 70–90-х років, то на них часто злущується фарба і вони втрачають вигляд: замість благородного блиску – звичайна пластмаса. Сучасні перли також служать недовго, зазвичай через неякісний барвник блиск посередині витирається.

Але й справжні перлини аж ніяк не вічні. Поділюся з вами історією моєї подруги, яка від прабабусі успадкувала коштовності. Коли вона відкрила не дуже ошатну скриньку, то серед різноманітних прикрас, переважно брошок, побачила знайому з дитинства маленьку коробочку, у якій бабуня зберігала найцінніший скарб – вишукані перлинні сережки. Та коли зазирнула до неї, побачила… блискучо-білі крихти! Тільки згодом подруга з’ясувала, що перлина живе сто років, а потім руйнується. На жаль, така доля не оминула і її спадок.