Індіанська піч, або Як приготувати обід на одному поліні

У такій печі є дуже практична і корисна особливість - її можна переносити з місця на місце без небезпеки обпектися.

Погріти руки, приготувати щойно спійману рибу, зварити юшку, розігріти чайник, а заодно прогнати комарів можна за допомогою лише одного поліна. Якщо у вас на дачі немає звичайної печі або ви належите до категорії людей, захоплених риболовлею або полюванням, такий пристрій вам стане в пригоді не раз.

За легендою, ідея готувати на поліні була запозичена колонізаторами часів Христофора Колумба у північноамериканських індіанців. Цей унікальний пристрій працює навіть взимку, просто на льоду. Щоб зробити його, потрібно лише кілька хвилин і велике сухе поліно. Його можна знайти на місці дислокації або привезти з собою.

Підійде колода заввишки 40–50 см і діаметром близько 30 см. На ній треба зробити пилкою два, чотири чи шість надрізів навхрест, але не до кінця. Чим більше надрізів, тим сильніше полум’я, але й поліно швидше згорає. Глибина надрізу – приблизно 2/3 висоти колоди. Взимку треба врахувати товщину снігового покриву: танучи, сніг може залити дно печі і загасити вогонь. У отвір між секторами треба залити засіб для розпалювання багаття або солярку. Бензин використовувати не бажано: він різко спалахує і швидше згоряє.

Силу вогню в такій печі можна контролювати, перекриваючи доступ повітря землею (а взимку снігом). До слова, полум’я в поліні не потрібно підтримувати. Воно горить красиво і рівномірно, потроху випалюючи колоду зсередини. Коли колода розгориться, на неї можна ставити казанок, сковорідку або чайник. Так готувати набагато простіше, ніж шукати, на що підвісити казанок над багаттям. Працюватиме така піч приблизно 2–4 години. У такій печі є ще одна корисна особливість – її можна переносити з місця на місце без небезпеки обпектися.

Поділитись у:

Читайте також:

Ми у Facebook