Усі звикли готувати компост у ямі: скидають туди бур’яни, опале листя, залишки їжі, коров’як. За літо це все добро перегниває і накопичує корисні речовини. Однак досвідчені городники віддають перевагу не ямі, а купі, у яку не стікає вода та завдяки вентиляції швидше відбувається гниття. Таку біомасу легше перемішувати, а готову зручно брати.

Компостну купу треба розташувати у теплому, тінистому і захищеному від вітру місці. Це має бути гарно дренований майданчик розміром не менш як 1 на 2 м, віддалений від житлового будинку (маса не дуже приємно пахнутиме). Мінімальний об’єм купи – не менше ніж кубометр (за менших розмірів вона буде віддавати вологу, пересихати, недостатньо прогріватися).

Обране місце варто належним чином обладнати – зробити три стінки з будь-якого матеріалу, заввишки не більш як метр. На дно слід покласти решітку, щоб проникало повітря. Замість неї можна підкласти солому або насипати тирси. На бетоні товщина такої підстилки має бути не менше ніж 30 см.
Компостний ящик ліпше прикрити непрозорою плівкою, інакше корисні речовини висохнуть або вимиються дощами.

У компост категорично заборонено класти жири, сало, кістки, синтетику, пластмасу. Натомість бажано складати гній, фекалії, пташиний послід, кухонні відходи, жмих, зелене листя, скошені бур’яни, гичку. Найкраще нагріває компост свинячий гній – це така собі піч. А ще ліпше перешаровувати відходи сухою соломою, тирсою або ж цибулинням. Сухе листя, полова, соняшникове лушпиння, качани кукурудзи, папір забезпечують пористість, затримують вологу і повітря.

Пам’ятайте, що зелень – траву, листя, бур’яни – треба спочатку підсушити, а потім класти на купу. Інакше вона буде не гнити, а киснути, перетворюючись на отруйний силос. Бур’яни ліпше класти без насіння, інакше вони зацвітуть буйним цвітом на вашій грядці наступного року. М’ясні та молочні відходи варто класти потроху і закопувати глибше, бо вони приваблюють щурів.

У спекотну погоду компостну купу зворушують вилами, щедро поливають, створюючи комфортні умови для розмноження мікроорганізмів та дощових черв’яків. Що більше їх, то якісніший компост.

Восени напівготову суміш можна викласти на грядки і прикрити плівкою – до весни вона дійде до повної кондиції. Дозрілий компост має темно-коричневий однорідний колір, він пухкий та приємно пахне землею.

Перед використанням компост просіюють, відділяючи грубий матеріал і повністю перепрілі частинки. Залишки стануть чудовою основою для нової купи.

У КОМПОСТ КЛАДЕМО
…гній, фекалії, пташиний послід, кухонні відходи, жмих, зелене листя, скошені бур’яни, гичку.

НЕ КЛАДЕМО
…жири, сало, кістки, синтетику, пластмасу.