Дивовижне зцілення: Паралізована встала через 27 років нерухомості

Жінка сказала: “Такого не може бути, але... я бачу результат!”. Це лише один із багатьох випадків дивовижного одужання після лікування у рівненського знахаря.

“Наші родинні рецепти викрали й вивезли за кордон”, – переконаний рівненський фітотерапевт, який лікує від пристріту і навіть раку.

Після складної операції на серці в Ігоря Валецького почав гнити шов. Світила столичної кардіохірургії за якийсь час помітили, що рана швидко гоїться, наче сама собою, тому Ігореві Євгеновичу довелося відбуватися жартами: мовляв, піт у нього солодкий. Коли ж від мазі Валецьких один за одним у палаті почали одужувати інші прооперовані пацієнти, лікарям стало не до сміху…

ЗА МІСЯЦЬ ВИРІС НА 12 САНТИМЕТРІВ!

– Я ж до сьомого класу був дуже низенький на зріст, чи не найнижчий серед однолітків, – розповідає Ігор Валецький. – Не скажу, що надто комплексував, але в душі дуже хотів підрости хоч трохи. Якось батько дав мені баночку перги й сказав, що виросту, коли її усю з’їм. За місяць я подужав цю пергу і поїхав на відпочинок до літнього табору. Коли зміна закінчилася й у медпункті виміряли мій зріст, були просто шоковані: я виріс на 12 сантиметрів трошки більше ніж за три тижні. А коли приїхав додому, виявилося, що всі штани на мене короткі!..

Це був перший, але не останній випадок, коли Ігореві на собі довелося перевірити цілющу силу природи, скориставшись батьківськими рецептами. Тепер до нього по ліки, як свого часу до тата Євгена Валецького, їдуть хворі з Москви, Києва, Харкова.

У 1944-му Євген Миколайович повернувся з фронту без рук. Прооперувавши апендицит, лікарі занесли йому важку інфекцію – гепатит – і відправили додому як безнадійно хворого. Одужавши завдяки материнським рецептам, він усе своє життя присвятив вивченню секретів рослинного світу й передав свій досвід синові.

– Зрештою, я не мав вибору, – зізнається Ігор Євгенович. – Батько був інвалідом, тому мусив йому допомагати збирати трави й готувати ліки. Спочатку він лікував себе і нас, потім – родичів, потім почали люди звідусіль приїжджати…

За словами Ігоря Валецького, сила рослин лікує майже всі хвороби: від такої делікатної, як енурез, і до, на думку офіційної медицини, фатальних онкологічних захворювань. Трави збирає на початку цвітіння у місцевостях, що їх майже не торкнулися наслідки людського господарювання. По деякі рослини, що є неодмінним компонентом цілющого збору з 37 трав, їздить аж на Шацькі озера.

ДО НАС У СПІВАВТОРИ НАБИВАЛОСЯ 17 ОСІБ!

Династія травників Валецьких упродовж десятків років винайшла чимало рецептів, що можуть зцілити людину від найтяжчої і часто “залікованої” офіційною медициною недуги. Пацієнти, які по 30–40 років були завсідниками лікарень, санаторіїв та науково-дослідних інститутів від зборів за рецептурою Валецьких одужують за… 20 днів. А потім ще й пишуть вдячні листи до рівненського Підзамча, що все одно… не вірять диву, яке трапилося з ними. Адже деякі випадки й справді суперечать здоровому глузду, а точніше – нашому спільному незнанню елементарних законів природи.

– Якось чоловік з Івано-Франківської області, що лікувався у мене, попросив допомогти дружині, яка 27 років лежала після інсульту. Ми попробували, і жінка вже за рік встала на ноги… Ні, це були не чаї чи настоянки, а компреси на голову, завдяки чому розсмоктався крововилив у мозку, – піднімає завісу утаємниченості Ігор Євгенович, додаючи, що у цьому немає нічого надприродного. Ба навпаки: сучасна телереклама хімічних лікарських засобів настільки замакітрила голови нашим співвітчизникам, що вони часто й до офіційної медицини надто пізно звертаються по допомогу.

– Батько 20 років намагався ліцензувати наші рецепти, але нас просто надули й тепер ліки за нашою технологією випускає одна потужна фармацевтична компанія за кордоном. Нас тоді добре поводили за носа, півтора року апробації на хворих дали чудові результати, а потім все якось потихеньку заглухло. І якось уже пізніше надійшло повідомлення: ми вам допоможемо, але 17 осіб ви мусите записати у співавтори…

ЛІКИ ПРОТИ… ПРИСТРІТУ

Ігор Валецький має вищу освіту й викладає у школі біологію. Тому його важко запідозрити в надмірній прихильності до усілякої містики. Втім про пристріт він говорить як про рядове, хоч і шкідливе для здоров’я явище:

– Порчу (причину, пристріт) знімає священик або бабки з екстрасенсорними здібностями. А от наслідки її треба лікувати травами. Був у мене такий випадок: дівчинина з Тернополя приїхала скаржитися на чималі проблеми “по жіночому”. Виявилося, що мати загиблого хлопця, який набивався до неї у залицяльники, прокляла дівчину, звинувативши її у смерті сина, і кинула землею з могили. Вона об’їздила мало не всіх відомих бабок, але їй відказували одне: порчу з тебе зняли, а як вилікувати хворобу – не знаємо… Бабки можуть усунути першопричину, а травами треба ліквідовувати вже наслідки, адже зняти пристріт ще не означає автоматично зцілитися від хвороби… Приїхавши до мене, вона, відверто кажучи, не дуже вірила, що я їй допоможу, але нині чудово почувається.

Куди б не їхав Ігор Валецький, завше бере аптечку з власними ліками, хоч водночас застерігає, що не можна нехтувати офіційну медицину. Хай яким досвідченим буде травник, йому треба знати першопричину захворювання. Бо яскраво виражена симптоматика проявляється на дуже запущених стадіях захворювання: для більшості хвороб вкрай потрібна сучасна медична діагностика.

Ефективність ліків Валецьких з успіхом родина випробувала передовсім на собі. У здобутку є й ефективна боротьба з онкологічними захворюваннями і розладами, яким зазвичай можна зарадити лише психотерапевтичними засобами.

РАК МОЖНА ВИЛІКУВАТИ

Найважчі захворювання, які перемагали Валецькі, – рак шийки матки і молочної залози. Можна спробувати допомогти людині навіть тоді, коли хіміо- і радіотерапія не дали позитивних результатів, каже Ігор Євгенович. До цілющого збору входить понад 47 видів трав, але якщо виникає алергія бодай на один компонент, ліки не допоможуть. Не варто, зі слів Валецького, різко припиняти фітолікування, навіть якщо очевидних проявів хвороби уже немає. Люди ж часто до природних ліків ставляться безвідповідально, передозовуючи й перетворюючи їх на отруту.

– Лікувався у нас від онкозахворювання чоловік, який дуже любив мед, – згадує Ігор Валецький. – І ліки на меду йому так сподобалися, що він почав їх вживати замість восьми 13 разів на добу. Я його й запитую відразу: і що, довго в туалеті сиділи? Він був просто ошелешений, мовляв, як так, я у Хмельницькому, ви в Підзамче, а знаєте такі інтимні подробиці. А що ж тут знати, коли на передозування зреагувала печінка…

Пригадує Ігор Євгенович і випадок з жіночкою, яка три роки лікувала дитину від енурезу. Була і в Києві, і в Москві, і в Польщі – усе безрезультатно. З величезною недовірою поставилася до травички, яка максимум за півтора місяця допоможе позбутися недуги.

– Її знайомий приїхав до мене вже за два тижні, аби продовжити курс, і розповів, що дитинка перестала мочитися у ліжко через 10 днів. І по секрету передав її слова: “Такого не може бути, але… я бачу результат!”

Поділитись у:

Читайте також:

Ми у Facebook