Сім'я Стосунки

Чи варто пробачити чоловіку зраду?

Олена пише: «У моєму житті непроста ситуація. Чоловік загуляв. То був не випадковий секс, а тривалі стосунки… Може, переступити через свою жіночу гордість заради сім’ї?»

«У моєму житті непроста ситуація. Чоловік загуляв. То був не випадковий секс, а тривалі стосунки, – розповідає Олена. – Ми розійшлися. Він пішов від мене, бо жили в моїй квартирі. Від шлюбу у нас залишилось доє діток: 4 роки та 9 місяців. Уже два місяці, як від нього ні слуху, ні духу. Облаштовує своє нове життя»…

«Мама допомагає з дітьми, тому маю можливість вийти на роботу, – розповідає жінка. – Нещодавно познайомилась з мужчиною. Він трішки старший за мене, щоправда ми ще не бачились. Він не знає, що є у мене діти: боюся зізнатися. Та й починати нові стосунки ще не хочу. Для мене це просто листування і не більше. Просто хочеться підтримки, якої не було в подружньому житті.

Не знаю, як мені бути. Махнути на все рукою і бути щасливою самій, а колись згодом побудувати нове життя? Чи все ж спробувати воз’єднати сім‘ю?

Та знаю наперед: чоловікові на мене начхати. Він навіть не хотів зустрічати мене з пологового з молодшою донечкою. Стосунки почали псуватися десь 1,5 роки тому. Думала, ще одна дитина врятує шлюб. Але ні. Він часто випивав, не ночував вдома, грошей не давав, бо все витрачав на свої гульки. Іноді піднімав руку на мене. Але я це все терпіла заради дітей. Жінка ж має бути покірною! Але зрада… Її пробачити не можу, не можу і годі! Я зможу все життя мовчати, але образа залишиться назавжди.

А може, спробувати все повернути? Переступити через свою жіночу гордість заради сім’ї? Або ризикнути і все покинути, жити далі?»