«Волинь» 0:0 «Геліос»
26 жовтня, Луцьк, стадіон «Авангард», 5 700 глядачів, 9 ?С.
Судді: В. Шамич (Київ), О. Ставнічук, М. Левко (обидва – Чернівці).
«Волинь»: Неділько, Ковалюк, Хачеріді, Сімінін, Скоропад, Жадер (Кінаш, 78), Войтович, Павлов (Рурич, 50), Пищур, Максим'юк (Лісовий, 59), Алозі.
На 16-й хвилині Алозі не зреалізував пенальті (воротар).
На 73-й хвилині Жадер не зреалізував пенальті (воротар).

«Копанка» втомилася рахувати очки, що їх «Волинь» втратила на порожньому місці. Здається, їх уже 15–16, і, якби у роті росли гриби, лучани йшли би з відривом попереду. Матч із «Геліосом» – це, як завжди, тотальна перевага, атаки, ледь не зламані поперечини воріт, кілька незабитих штрафних і – новинка від нашої команди! – два незабиті пенальті. Отож, сьогодні ходити на футбол у Луцьку весело та захопливо.
Перші двадцять хвилин «Волинь» закрила «Геліос» на їхній половині й мала щонайменше чотири нагоди забити. Останню – одинадцятиметровий – змарнував Алозі (Майк сам заробив пенальті, а потім сам його не забив).
Коли суддя відправив команди відпочивати, біля тренерської зони спалахнув конфлікт: схвильований першим таймом Кварцяний кинувся з'ясовувати стосунки з тренерами «Геліоса» (деякі сайти згодом напишуть ледь не про бійку між ними. – Авт.). Причина конфлікту – між двома клубами не так давно пробігла чорна кішка, бо лучани виграли останні матчі в «сонячних». Крім того, під час одного з міжсезонних товарняків «Геліос» грубо повівся з гравцями «Волині». Кварцяний на післяматчевій прес-конференції скаже, що дуже шкодує за втраченою перемогою, йому дуже кортіло здолати цю команду...
Віддамо належне «сонячним»: після перерви вони створили три гольові моменти. Лучанам відверто пощастило, бо м'яч від рук Неділька потрапив у поперечину. Але на загал врятувати гру «Геліоса» того вечора міг хіба повний місяць – він, наче п'ята мачта прожекторів, освітлював поле битви на «Авангарді».
На мить місяць сховався за хмари, і Алозі заробив другий пеналь – Майк продерся по центру в штрафний і його завалили, вдаривши по нозі. Кварц вирішив поберегти нерви й пішов з лавки під трибуни. Кварцянеррі довго сперечалися між собою й з тренерами, хто виконуватиме вирок, і врешті до позначки підійшов Жадер. Місяченько визирнув з-за хмар, присвітив бразильця і після його удару воротар «сонячних» витягнув смугастого з лівого нижнього кута.
Згодом лучани ще тричі могли забивати: Майк розстрілював Качоренка, але воротар встиг виставити ногу, Войтович виконував штрафний з «убивчої» позиції, а Пищур на останній хвилині безперешкодно бив головою після кутового, але...

третій тайм із Кварцяним
Віталій Кварцяний, головний тренер «Волині»:
...Я сьогодні до футболістів щодо самовіддачі претензій не маю, але такий рівень майстерності... У перерві запитав Алозі: «Майкле, чому ти пішов бити? Я ж сказав, що Войтович б'є». Тоді ж наголосив, що якщо буде другий пенальті, то його битиме таки Войтович. Пішов у прохід, не бачив пенальті, аж раптом чую, що на трибунах пішов шум, ніби гра йде. Виходжу, а працівники кажуть: не забили. Другий пенальті Жадер бив – узяв м'яч, нікому не віддавав. Я запитую: «Ти чого?» А він: «Так, я винуватий. Стріляйте мене, вбивайте – я хотів забити». До Войтовича кажу: «Юро, а ти чого? Якщо хтось далі не даватиме м'яча, то вже в голову бий». Запитую: «Чого ти не взяв м'яча» - «Бо він мені не давав».
...Ось-ось повинні розв'язати проблемні питання... Видано зарплату за вересень. Заборгованості щодо преміальних у нас немає. У Василя Андрійовича, здається, все налагодилося. Щоб стати командою вищої ліги, нам потрібно добре доукомплектуватися.
...Дуже хотілося б перервати «Енергетик». Там така команда – монголи бігають. Обіграєш його – він знову перед тобою, обіграєш – він знову перед тобою... У минулому сезоні я казав команді, щоби грали до кінця. Бо наші зупиняться, коли суддя свисне, а ті ще будуть бігати».